Як налаштувати та використовувати Git LFS для роботи з великими файлами в проєкті?

Система контролю версій Git чудово справляється з текстовим кодом, але починає працювати повільно під час додавання великих бінарних файлів, таких як відео, архіви чи важкі графічні асети. Для розв'язання цієї проблеми використовується розширення Git Large File Storage, яке замінює великі файли текстовими вказівниками в репозиторії, а самі файли зберігає на віддаленому сервері.

Встановлення розширення виконується один раз для вашої операційної системи через офіційний сайт або пакетний менеджер, наприклад через командний рядок термінала. Після встановлення потрібно один раз активувати Git LFS у системі за допомогою спеціальної команди ініціалізації, яка прописує необхідні хуки у глобальний конфігураційний файл користувача.

Для початку відстеження певного типу файлів у конкретному репозиторії використовується команда із зазначенням маски, наприклад для відеофайлів або архівів. Це створює файл конфігурації, який фіксує типи файлів для вивантаження в ізольоване сховище і має бути доданий до основного індексу репозиторію для спільної роботи всієї команди.

Під час подальшої повсякденної роботи ви продовжуєте використовувати стандартні команди додавання файлів до індексу та надсилання змін на сервер. Git автоматично перехоплює файли, що потрапляють під задані маски, надсилає їхній вміст до сховища LFS, а в сам репозиторій записує лише невеликий файл із метаданними та посиланням.

Інші розробники в команді під час клонування репозиторію отримують ці вказівники, а самі важкі файли завантажуються лише за необхідності або за замовчуванням у процесі повного отримання даних. такий підхід дозволяє зберігати невеликий розмір бази даних репозиторію та значно прискорювати операції клонування й перемикання між гілками на комп'ютерах учасників проєкту.