Питання: У чому полягають головні відмінності між специфікаціями Manifest V2 та Manifest V3 для розширень?

Перехід екосистеми розширень на специфікацію Manifest V3 став однією з наймасштабніших змін в архітектурі сучасних браузерів за останні роки. Головною заявленою метою цього оновлення розробники називають підвищення рівня безпеки, поліпшення показників конфіденційності користувацьких даних та оптимізацію загального споживання системних ресурсів. Старий стандарт поступово виводиться з експлуатації та повністю замінюється новим.

Одним із ключових технічних нововведень стало заміщення фонових сторінок, які працювали постійно, на сервісні воркері. Сервісні воркері запускаються операційною системою тільки тоді, коли вони дійсно потрібні, і автоматично вивантажуються з пам'яті в разі бездіяльності, що суттєво знижує навантаження на центральний процесор і оперативну пам'ять комп'ютера. Крім того, змінився підхід до обробки мережевих запитів: замість старого блокуючого API тепер використовується декларативний інтерфейс, який обробляє правила на боці браузера без передачі кожного запиту в код розширення.

Також у Manifest V3 були посилені правила завантаження та виконання зовнішнього віддаленого коду. Тепер розробники не можуть використовувати скрипти, що завантажуються зі сторонніх серверів під час роботи розширення, весь виконуваний код повинен бути упакований безпосередньо в дистрибутив і пройти попередню модерацію в каталозі доповнень. Це нововведення критично важливе для захисту користувачів від потенційних атак через ланцюжок постачання та несанкціонованої зміни логіки роботи встановлених програм.