Порції і почуття ситості: як стресс і втома спотворюють сигнали голоду?

Сучасний ритм життя, дедлайни та складні робочі завдання часто призводять до хронічного стресу й ментальної втоми. У такі моменти в організмі підвищується рівень гормону кортизолу, який безпосередньо впливає на харчову поведінку. Кортизол змушує нас шукати швидку енергію, насамперед прості вуглеводи та жири, і водночас притупляє здатність адекватно оцінювати реальні потреби організму. Через це людина може з'їсти величезну порцію і все одно відчувати внутрішню незадоволеність і порожкість.

Крім того, мозок, втомлений від обробки великого обсягу інформації, сприймає процес жування та поглинання смачної їжі як найпростіший і найдоступніший спосіб отримати дофамін — гормон задоволення. У результаті формується звичка заїдати стрес, за якої людина їде на автопілоті, не помічаючи смаку їжі та не відчуваючи насичення навіть тоді, коли шлунок уже фізично повний. Це призводить до важкості в тілі та зниження продуктивності після перерви.

Щоб навчитися відрізняти справжній фізіологічний голод від емоційного напруження, варто спробувати такі дії:

Керування стресом і вміння розпізнавати справжні причини апетиту допомагають зберігати легкість у тілі та захищають від переїдання під час напружених робочих буднів.